Зайчик на ім'я Стрибун жив у безпечній норі зі своєю родиною. Всі зайчики залишалися біля нори, бо там було безпечно.

Але Стрибун хотів побачити, що там, за лісом. Він чув розповіді про красиві поля, високі гори та далекі річки.

"Це небезпечно", — казала йому мама. "Краще залишитися тут".

Але цікавість була сильніша за страх. Одного ранку Стрибун вирішив піти на невелику прогулянку.

Він пішов обережно, дивився навколо і слухав кожен звук. Він побачив красиві квіти, почув спів птахів і відчув свіжий вітер.

Коли він повернувся додому, він розповів родині про все, що бачив. Всі слухали з відкритими ротами.

"Можливо, світ не такий страшний, як ми думали", — сказала мама. "Але важливо бути обережним".

Стрибун зрозумів: сміливість — це не відсутність обережності, а дія з розумом.